Глосарій назв зброї з позицій аналогів земної історії й географії

 
 

БАДЕК – індонезійський ніж.

 
 

ВОВЧА МІТЛА – Далекий Схід, спис із зазубреними шпичакоподібними гілочками від наконечника до середини ратища. Відомий також як «вовчий хвіст».

 
 

ГЕ – Китай, бойовий клевець. Древкова зброя з різною довжиною ратища.

 
 

ГОУБАН – китайський древковий серп.

 
 

ҐЕРДАН – Середня Азія, дворучна важка палиця зі шпичаками.

 
 

ҐЛАДІУС – короткий прямий римський меч.

 
 

ДА-ДАО – Китай, «великий меч», близький до древкової зброї, оскільки кривий і важкий клинок із розширенням на кінці й однобічною заточкою кріпиться до руків’ї, довжина якого така ж, як і клинка (або навіть більша).

 
 

ДАН Ґ’ЄН – Китай, вузький прямолезий двосічний меч із гнучким клинком. Використовується також у парному варіанті для занять у деяких школах тайцзіцюань і «п’яного меча» (цзуйцзянь).

 
 

ДЗЮТТЕ – Японія, тупий гранований (або круглий) кинджал із однобічною вигнутою ґардою.

 
 

КАРАБЕЛЛА – польська шабля.

 
 

КАТАКАМА ЯРІ – японський спис із додатковим гаком, загнутим догори.

 
 

КВАН-ДО – Корея, Китай, відомий також під іншими назвами. Древкова зброя типу алебарди.

 
 

КИЛИЧ – Туреччина, шабля.

 
 

КОНЧАР – гранований азіатський кинджал або стилет.

 
 

Крис – Малайзія, Ява, Суматра тощо, меч або кинджал із прямим двосічним клинком, найчастіше хвилеподібним або схожим на пломінь. Біля руків’я клинок різко розширюється, що заміняє ґарду.

 
 

КУСУНГОБУ – японський ніж, призначений для здійснення обряду сеппуку (самогубства).

 
 

КХАНДА – індійський прямий важкий меч.

 
 

ЛАБРОС – подвійна критська сокира, популярна у всій Греції.

 
 

ЛАНДИНҐ ТЕРУС – прямий малайсько-індонезійський кинджал.

 
 

МАЛХУС – Балкани, кривий важкий меч.

 
 

МАСАКІРІ-КАЙ – японська дворучна сокира.

 
 

МАХАЙРА – Давня Греція, кривий серповидний меч.

 
 

НАҐІНАТА – Японія, алебарда, древкова зброя з тонким, довгим, злегка вигнутим клинком, що розширюється до кінця.

 
 

Н’ҐусУ – Африка, дворучний однолезий меч завдовжки півтора метри. Клинок має шабельний вигин і елмань-розширення на кінці.

 
 

НО-ДАЧІ – Японія, великий дворучний «меч для поля», завдовжки з людину. Заточка однобічна, ґарда невелика, в основному овальна.

 
 

ПАНГА – Африка, Зімбабве, кривий і одночасно двосічний меч.

 
 

ПУДДХА – індійський прямий двосічний меч із поперечним руків’ям й ґардою, яка повністю закриває руку до середини передпліччя (аналог наруча).

 
 

САЙ – Окінава, стилет-тризубець із гранованим або круглим центральним клинком і двома бічними, що вигинаються назовні.

 
 

САРИССА – Македонія, довгий важкий спис, яким озброювалися фалангісти.