СО – японський спис («со ярі»).
СТИЛЕТ – Європа (зокрема – Італія), варіант кинджала з вузьким гранованим (або навіть круглим) клинком без різальної крайки.
ТАЛВАР – індійська шабля, доволі важка, з півторасторонньою заточкою.
ТАО – китайський ніж-тесак із дуже широким клинком.
ТЕССЕН – Японія, бойове металеве віяло із заточеними пластинами.
ФРАМЕЯ – спис давніх германців, що нагадує римський пілум.
ХЕПЕШ – Єгипет, кривий меч, що нагадує ятаган із довгим руків’ям.
ЦЗИ – Китай, тризубець, іноді бічні вістря вигнуті особливим чином, за що одержали назву «вусів дракона».
ЦЗИУ ЮАНЬЯН ЮЕ – Китай, мала сокирка «північ-південь», чимось близька до кастета з ріжками. Іноді використовується як метальна зброя.
ЦЗЯНЬ – загальна назва китайських прямих двосічних мечів із доволі легким і гнучким лезом, призначеним в основному для ударів-уколів. Меч Дан Ґ’єн теж входить у родину мечів ЦЗЯНЬ.
ЦЗЯНЬҐОУ – Китай, меч-гак, клинок прямий і двосічний, із невеликим серповидним гаком з одного боку клинка близько до вістря.
ЧАНЬ-БО – Східна Азія, посох буддійського ченця.
ЧИАНЬ – Китай, важкий спис із широким листоподібним наконечником і стовщенням на іншій стороні ратища.
ЧИНКУЕДА – італійський прямий короткий меч із двосічним клинком, дуже широким у руків’ї.
ЧИДА – хакаський важкий спис.
ШАМШЕР – Арабська шабля, що зустрічається по всій Центральній і Південно-Західній Азії.
ШОТО – Японія, короткий меч, за формою такий же, як і Но-дачі або катана, але з довжиною леза близько півметра. Однолезий, слабко вигнутий.
ШУАН – китайська парна сокира.
ЕМЕЙСЬКІ ШпицІ – круглі шпиці з гострими кінцями й кілечком посередині, куди просмикувалися пальці. Зрідка до емейських шпиць кріпилися барвисті хусточки.
ЕНКОС – архаїчна Греція, Мікени, масивний спис.
ЕСПАДОН – Європа, дворучний меч під зріст людини з прямим клинком і масивною хрестовиною. Зброя пішого воїна, зокрема панцирної піхоти.
ЕСТОК – Європа, меч-шпага пізнього лицарства з доволі вузьким клинком, придатним для того, щоб завдавати удари-уколи.
ЯРІ – японський спис.
ЯТАГАН – південно-західна Азія (приклад – Османська імперія). Кривий важкий меч – європейська традиція відносить його до шабель – із заточкою по ввігнутій стороні клинка.
